Головне завдання для атомної енергетики ‒ зупинити відтік високопрофесійних кадрів — Недашковський

Президент державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський  ділиться із читачами часопису «TerminaL» своїм баченням поточного стану розвитку галузі, а токож розповідає про ситуацію, що склалась в атомній енергетиці.

За матеріалами інформаційного управління Апарату Верховної Ради України та НАЕК «Енергоатом».

Аби вирішити проблему атомної енергетики та дати реальний поштовх до її розвитку, необхідно врегулювати лише одне­ єдине питання – справедливе тарифоутворення для атомної генерації. Це було і залишається найболючішим: вирішення комплексу соціальних питань, підвищення зарплати, протидія відтоку професійних кадрів, фінансове гарантування безпечної експлуатації атомних блоків. Нинішня ситуація з недофінансуванням ядерної галузі вже вийшла за межі суто галузевих енергетичних проблем – вона стає проблемою загальнодержавного масштабу.

Підтвердженням цього стало проведення у Верховній Раді окремих комітетських слухань «Ядерна енергетика України – виклики та перспективи», на яких обговорювалися питання функціонування та розвитку ядерної енергетики, а також першочергові завдання, необхідні для підвищення безпеки ядерних енергетичних установок та ефективногофункціонування галузі.

Під час слухань президент державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський доповів про ситуацію, що наразі склалась в атомній галузі, про цілком очевидні ключові проблеми і виклики, без подолання яких неможливо буде досягти цілей, які були поставлені перед НАЕК «Енергоатом» на виконання Енергетичної стратегії України­2035.

Розпочавши ключову доповідь, президент НАЕК «Енергоатом» Ю. Недашковський наголосив, що сьогодні одним з головних завдань атомної галузі та компанії НАЕК «Енергоатом» є подовження строків експлуатації діючих енергоблоків АЕС. Технічно їх можливо подовжити щонайменше на 20 років. У коштах – це більш ніж у 20 разів дешевше, ніж будувати нові потужності. Безумовно, за таких умов цілком логічно зберегти існуючий парк реакторних установок заради того, щоб отримати необхідний ресурс часу для підготовки до нового ядерного будівництва.

Компанія вже отримала ліцензії Держ­атомрегулювання на подовження термінів експлуатації 8 (з 15) енергоблоків. 16 липня 2018 р. під час відкритого засідання колегії Держатомрегулювання голова Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков урочисто вручив НАЕК «Енергоатом» ліцензію на подовження експлуатації ядерної установки енергоблоку No3 Рівненської АЕС до 11 грудня 2037 р.

Компанія впевнено продовжує виконання цих робіт, адже подовження термінів експлуатації енергоблоків дозволить, як це передбачено Стратегією, забезпечити «прийняття рішення та плану дій щодо заміщення потужностей АЕС, які будуть виводитися з експлуатації після 2030 року».

Однак у компанії констатують, що виконання цих робіт відбувається в умовах тотального дефіциту тарифних коштів. Цей факт підтверджує голова Держатомрегулювання, висловлюючи занепокоєння щодо ситуації, яка склалась з тарифом на відпуск електроенергії АЕС у контексті гарантування безпечної експлуатації атомних енергоблоків. Адже якщо «Енергоатом» через брак коштів у тарифі не виконає у повному обсязі роботи з подовження термінів експлуатації енергоблоків, Держатомрегулювання не матиме права надавати дозвіл на їх експлуатацію. Крім того, паралельно, у рамках виконання завдань Стратегії, у відповідності з трьома галузевими програмами за напрямами збільшення номінальної потужності енергоблоків і підвищення коефіцієнта використання виробничої потужності, НАЕК «Енергоатом» здійснює заходи щодо покращення ефективності роботи АЕС. Якщо компанії вдасться сумарно за обома напрямками досягти 20% збільшення показників, ефект для Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) буде еквівалентний підключенню до мережі додаткових 2 760 МВт атомної генерації і додаткового щорічного виробництва електроенергії від 6,9 до 14,8 млрд кВт/год.

Це дозволить у перспективі – у 2019 р., коли запрацює новий ринок електроенергії, повністю компенсувати роботу енергоблоку No2 Хмельницької АЕС на експорт, оскільки одне з ключових завдань Стратегії – це створення можливостей для експорту та імпорту електричної енергії з країнами ЄС на ринкових засадах.

Повну версію  читайте у часописі TerminaL.