Котін: Будівництво десятиліття

Чому проект добудови енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної станції є стратегічним не просто для атомної генерації, а для держави Україна

2020-й рік виявився непростим для багатьох галузей світової економіки, зокрема енергетичної. А український енергоринок і поготів опинився у системній кризі в силу цілої низки причин. Незважаючи на це, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» шукає оптимальні шляхи виходу з кризи та здійснює ефективні кроки до стабілізації роботи атомної генерації в країні.

Адже 15 енергоблоків чотирьох українських АЕС виробляють сьогодні більше половини екологічно чистої електроенергії, якою користується країна, за найнижчою ціною порівняно з іншими генераціями. Задля виконання такої важливої місії, як забезпечення населення найдоступнішою в Європі електроенергією, НАЕК «Енергоатом» має не просто виживати, а й розвиватися. Робити це ми можемо, серед іншого, впроваджуючи амбітні інвестиційні проекти, вкрай важливі не просто для атомної галузі, а й для економіки країни в цілому.

Один з таких проектів до кінця поточного року має вийти на етап остаточного затвердження. Йдеться про добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС – №3 та №4. Нагадаю, що будівництво енергоблоку №3 ХАЕС було розпочато у вересні 1985 року, енергоблоку №4 – у червні 1986-го. Вони проектувалися з потужністю 1000 МВт кожний, з реакторною установкою ВВЕР-1000/В-320. Однак у 1990 році роботи було призупинено через мораторій на будівництво нових АЕС. Й досі як нагадування про колишні грандіозні плани між 3 і 4 енергоблоками стоїть без роботи відімкнений від живлення унікальний кран CROLL – єдиний такий на всю Україну, – і безпорадним флюгером малює розу вітрів недбалості.

До речі, приблизно в той самий час – на початку 90-х – було зупинено й будівництво третього і четвертого енергоблоків на АЕС Моховце (Словаччина), а також  третього, четвертого і п’ятого енергоблоків на АЕС “Чорнавода” (Румунія). З тих пір минуло трохи менше тридцяти років. В АЕС Моховце за цей час вклали 4,3 млрд євро, добудували і вводять в експлуатацію. В Румунії вирішили добудувати 3 і 4 енергоблоки і працюють над цим. І тільки Україна, як бачимо, настільки багата, що може собі дозволити розмірковувати, чи варто добудовувати АЕС, в яку вже було вкладено значні кошти, чи, може, краще просто подарувати ерозії і часу майже завершене будівництво – хай собі повільно руйнується, у нас таких багато…

Наразі будівельна готовність енергоблоків ХАЕС становить 75% для №3 (там змонтовано близько 85 одиниць устаткування: баки, теплообмінники, фільтри тощо) та 15% для №4.

Фахівці Енергоатома за допомогою спеціалістів із закордонних науково-проектних установ порахували, що введення в експлуатацію енергоблоків №3 та №4 ХАЕС забезпечать додаткове виробництво 16,2 млрд кВт-год (відпуск 15,4 млрд кВт-год) електроенергії щорічно. Річний дохід від продажу цієї електроенергії без ПДВ, згідно розрахунків за тарифом 64 копійки за кВт-год, становитиме щонайменше 9,8 млрд грн. Та справа не лише у доході та фінансовій стабілізації роботи НАЕК «Енергоатом».

Чому ж проект з добудови енергоблоків №3 та №4 ХАЕС є справді стратегічним для держави?

По-перше, збільшення обсягів виробництва електроенергії дозволить залишити тариф для споживачів доступним і забезпечить баланс та стійкість енергосистеми країни. А це означає гарантію енергетичної безпеки держави й стабільність економічної ситуації.

По-друге, проект створить тисячі додаткових робочих місць як на етапі будівництва, так і на етапах введення енергоблоків в експлуатацію. Також він дозволить завантажити замовленнями на виробництво обладнання для енергоблоків вітчизняні промислові підприємства – в його межах заплановано використання сучасного допоміжного обладнання з локалізацією виробництва в Україні до 70%. І це означає соціально-економічний розвиток не тільки Хмельницької області, а й інших регіонів. Ми однозначно можемо говорити про кумулятивний ефект для усієї економіки країни.

По-третє, добудова 3 і 4 енергоблоків ХАЕС дасть відповідь на питання, чим замістити енергоблоки, які рано чи пізно доведеться виводити з експлуатації. Мало хто задумується, що ми не завжди зможемо виробляти половину всієї електроенергії в країні. Рано чи пізно термін використання наявних атомних потужностей завершиться – і тоді українці лишаться сам на сам з нестабільними ВДЕ та гідроелектростанціями, які залежать від погоди, і зношеними ТЕС, що продукують неприпустимо багато викидів СО2. Тому вже сьогодні слід задуматися над тим, як виробляти достатню кількість чистої, дешевої і стабільної електроенергії для усієї країни, коли доведеться зняти з експлуатації старі енергоблоки.

Нарешті, четверте: опосередковано проект добудови енергоблоків №3 та №4  сприятиме здійсненню першого кроку до стратегічної синхронізації енергосистеми України із енергосистемою ЄС та її інтеграції в Європейську енергетичну мережу. Адже, згідно із розпорядженням Кабміну №671-р від 15 червня 2015 року, одним з фінансових інструментів для добудови енергоблоків №3 та №4 ХАЕС мала б стати організація видачі потужності енергоблоку №2 Хмельницької АЕС для передачі електроенергії до країн ЄС. Для цього уряд планував відокремити енергоблок №2 потужністю 1000 МВт від Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України та синхронізувати його із Бурштинським енергоостровом.

Таким чином Україні вдалося б виконати одночасно кілька стратегічних завдань: забезпечити довгостроковий експорт якісної та дешевої електроенергії до європейських країн та залучити кошти від цього експорту на добудову енергоблоків ХАЕС №3 та №4. До речі, для цього можна було би використовувати лінію ХАЕС – Жешув, ту саму, котра до 1992 року з’єднувала Україну з Польщею і працювала на номінальній потужності, пропускаючи в бік Польщі 6,5 млрд кВтŸг. Вона й досі зберігається в робочому стані і могла б, за підрахунками фахівців, приносити країні 500 млн євро прибутку на рік. Якби працювала, звісно.  Саме її і можна було би задіяти у межах проекту під назвою «Енергетичний міст Україна – ЄС». Долю його й досі не визначено, але врешті-решт це не повинно і не може зупинити плани з добудови енергоблоків №3 та №4 ХАЕС, замовником якого виступає НАЕК «Енергоатом».

За затвердженим Кабінетом міністрів планом, завершення проектування мало би відбутись вже цього року. До 2022 року мали завершити виготовлення необхідного обладнання для енергоблоків №3 та №4, а до 2025 – будівельні роботи. Ввести енергоблоків №3 та №4 ХАЕС в експлуатацію планували у 2026 році.   

Що вже зроблено для успішної реалізації проекту? Проведено комплексну державну експертизу Техніко-економічного обґрунтування будівництва енергоблоків №3, №4, схвалене розпорядженням Кабміну №579 від 26 липня 2018 року. Розроблено законопроект «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків №3,4 ХАЕС», схвалений на засіданні Урядового комітету 27 червня 2019 року, але поки не прийнятий Верховною Радою. У лютому 2019 року у дев’яти обласних містах України було проведено громадські обговорення Звіту з оцінки впливу роботи енергоблоків №3 та №4 ХАЕС на довкілля.

У травні та червні 2019 року пройшли транскордонні консультації в рамках дії Конвенції Еспо – про оцінку впливу на довкілля. Згідно з цією Конвенцією, процедуру оцінки впливу на довкілля потенційно небезпечних об’єктів мають проводити не тільки всередині країни, а й у суміжних країнах, які можуть бути зачеплені впливом цих об’єктів. Україна виконала вимоги документа: 3 травня 2019 року громадські слухання з питання добудови енергоблоків №3 та №4 ХАЕС пройшли у Мінську, 22 травня 2019-го – у Варшаві, 13 червня того ж року – у Відні. За результатами цих слухань було підписано двосторонні протоколи з Білоруссю, Австрією та Польщею. Всі сторони надали підтвердження про завершення консультацій та відсутність зауважень.

Після цього Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України мало скликати міжвідомчу нараду щодо виконання положень Конвенції та проголосити про завершення трансграничних консультацій. Але цього зроблено не було, і до сьогодні Енергоатом очікує на висновок з ОВД (оцінки впливу на довкілля) від Мінприроди.

Фахівці порахували, що загальна вартість добудови енергоблоків №3 та №4 ХАЕС становитиме у поточних цінах 76,8 млрд грн. Можливостей залучення коштів на реалізацію проекту у НАЕК «Енергоатом» справді чимало: розглядається можливість співпраці з другим за розміром активів банком Великобританії BARCLAYS, було проведено перемовини із компанією Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP) та Китайською національною ядерною корпорацією (CNNC).

Від держави для своєчасного здійснення всіх етапів цього амбітного проекту Енергоатом наразі потребує лише прийняття Закону «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків №3,4 ХАЕС», створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення до участі в ньому потужних закордонних партнерів і розуміння важливості цього задуму для безпечного енергетичного майбутнього країни.