Президент України Петро Порошенко підписав указ про підтримку розвитку ядерної енергетики

За результатами наради з питань розвитку атомної енергетики, яка відбулася 18 березня на Хмельницькій АЕС під головуванням Президента України Петра Порошенка, главою держави підписано Указ «Про заходи з підтримки розвитку ядерної енергетики та підвищення рівня безпеки у сфері використання ядерної енергії». Названий Указ є вкрай важливим для вирішення цілої низки нагальних питань функціонування ядерно-енергетичної галузі

 Місцевим громадам не лише повернуть субвенції, але і збільшать

Нарада на ХАЕС стала чудовим прикладом конструктивного та відвертого діалогу влади та атомників за найболючішими проблемами галузі. Оператив-ністьта якістьреакції з боку Президента за її підсумками доводить, що перше враження є цілком вірним — Петро Порошенко не лише вислухав атомників, але й почув їх. Охоплюючи практично усі напрями розвитку ядерної енергетики, Указ Президента виходить за рамки суто енергетичних завдань, надаючи пріори-тетнОгО Значёйня боціально-економічним аспектам розвитку регіонів, у яких присутні об’єкти атомної енергетики. Саме з них пропонуємо розпочати огляд цього правового акту.

Президент України доручив Кабінету Міністрів України у двомісячний термін внести зміни до Бюджетного кодексу України щодо віднесення коштів від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зон спостереження атомних електростанцій, до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України для забезпечення гарантованого спрямування таких коштів у вигляді субвенції відповідним місце- . вим бюджетам. Також Указ передбачає протягом двох місяців внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо збільшення розміру субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зон спостереження АЕС.

Кожен, хто цікавиться атомною енергетикою України, зрозуміє наскільки важливою для подальшого розвитку цієї генерації є турбота саме про громади зон спостереження АЕС. Люди мають чітко усвідомлювати, що близькість АЕС — це гарантія високих соціальних стандартів для кожного місцевого мешканця. Ті, хто живуть поблизу від сучасних українських АЕС, чудово знають, що це цілком безпечні для навколишнього середовища об’єкти, але додатковий імпульс зростанню якості життя в зонах спостереження АЕС є запорукою збереження атомної генерації у подальшому, шляхом будівництва нових генеруючих потужностей.

Питанням, яке нерозривно пов’язане з новим будівництвом в атомній генерації, є і гарантії щодо фінансового забезпечення процесу виведення з експлуатації атомних енергоблоків. Саме тому в Указі є пункт про вдосконалення механізму захисту коштів фінансового резерву для зняття з експлуатації атомних блоків. Захист від інфляційних процесів коштів фонду зняття з експлуатації, в який Енергоатом щороку справно перераховує кошти, дозволить вирішити питання загрози нестачі грошей у цьому фонді, яке постійно ставить екологічна громадськість як аргумент проти нового будівництва в атомній енергетиці. Наразі, завдяки увазі Президента, цю проблему, яку Енергоатом підіймає з 2006 року, буде знято з порядку денного.

 Захистити кошти, призначені для поводження з РАВ

НАЕК «Енергоатом» у своєму прагненні до постійного вдосконалення виробничих процесів, які пов’язані з мінімізацією впливу на довкілля, величезну увагу приділяє безпечному поводженню з радіоактивними відходами (РАВ). Отримавши інформацію щодо проблемних питань у цій сфері, Президент своїм Указом доручив забезпечити цільове використання коштів, призначених для фінансування Загальнодержавної програми поводження з РАВ. Як відомо, з метою фінансування заходів, визначених згаданою програмою, у 2008 році було створено Державний Фонд поводження з РАВ. У 2009 році затверджено Порядок використання коштів Державного фонду РАВ, у якому зазначено, що кошти Фонду спрямовуються на виконання завдань Загальнодержавної програми та мають накопичуватись в рамках спецфонду Держбюджету.

З того періоду Енергоатом докладав усіх можливих та неможливих зусиль, аби Уряд, по-перше, захистив кошти Фонду від знецінювання, по-друге, забезпечував цільове використання коштів цього Фонду. Адже чинним Порядком використання коштів Державного фонду поводження з РАВ, головним розпорядником якого визначено Державне агентство України з управління зоною відчуження, передбачені загальні напрями робіт щодо поводження з РАВ без визначення пріоритетів, вартості та строків виконання конкретних заходів. Як наслідок, незважаючи на те, що ДП «НАЕК «Енергоатом» є основним наповнювачем Фонду РАВ, досі не збудовані на комплексі «Вектор» інженерні споруди для захоронения експлуатаційних РАВ АЕС та сховища для зберігання РАВ від переробки ВЯП АЕС, що не дозволяє передавати РАВ у власність держави на захоронения, збільшує обсяги РАВ і створює дефіцит вільних ємностей для зберігання РАВ на АЕС.

З метою розв’язання цієї проблеми в Указі Президента Уряду доручено забезпечити підвищення ефективності управління державними підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють діяльність у сфері поводження з радіоактивними відходами, а також вжити заходів щодо забезпечення належного та повного фінансування будівництва сховищ та інфраструктури, необхідної для розміщення для довгострокового зберігання з наступним захоронениям осклованих високоактивних радіоактивних відходів від переробки відпрацьованого ядерного палива та інших радіоактивних відходів атомних електростанцій.

 Забезпечити майбутнє галузі

Доручення Кабміну вжити заходів, спрямованих на всебічну підтримку та реалізацію проекту «Енергетичний міст «Україна — Європейський Союз», яке передбачає Указ Президента, є відображенням стратегічного бачення розвитку вітчизняної енергетики. Адже реалізація проекту Енергетичного мосту не лише забезпечить збільшення експорту електроенергії з нашої України, але й дозволить залучити кошти на добудову третього та четвертого енергоблоків ХАЕС. Енергоміст може стати великим кроком на шляху інтеграції об’єднаної енергосистеми України до європейської мережі ENTSO-E. Водночас даний проект є дуже складним з геополітичної точки зору, і потужна державна підтримка йому вкрай необхідна. «Це відповідає нашим стратегічним інтересам і баченню майбутнього розвитку енергетики, а також інтересам енергетичної безпеки наших партнерів -країн ЄС», — зауважив Президент України підчас наради 18 березня.

У ході наради глава держави підтримав ініціативу Енергоатома щодо впровадження в Україні технології малих модульних реакторів. Відповідно, в Указі Президента окремим пунктом зазначено про необхідність сприяння впровадженню використання на атомних електростанціях сучасних технологій з високим ступенем надійності і безпеки (малих модульних реакторів), забезпечення виробництва на вітчизняних підприємствах обладнання, необхідного для використання таких технологій.

Для цього вже зроблено перші кроки: у 2018 році Енергоатом підписав з американською компанією Holtec International Меморандум щодо співпраці у використанні малих модульних реакторів SMR-160 в Україні. «Здійснення такого проекту означатиме вихід на якісно новий рівень можливостей, створення тисяч нових робочих місць і головне — дасть поштовх стрімкому технологічному розвитку нашої країни», — наголосив глава держави під час наради.

Варто відзначити, що Указ Президента від 4 квітня цього року щодо підтримки розвитку атомної галузі є унікальним з точки зору охопленої ним кількості питань, кожне з яких заслуговує на окрему розмову. Так, Указом передбачено невідкладно забезпечити створення власного виробництва ядерного палива для вітчизняних атомних електростанцій.

Звісно, Указ не оминув увагою питання підвищення безпеки АЕС. Уряду доручено забезпечити вдосконалення системи безпеки атомних електростанцій, узгодженої із заходами фізичного захисту ядерних установок, підвищення захисту та надійності енергоблоків з урахуванням загроз енергетичній безпеці. Адже безпека, як відомо, найголовніший пріоритет в роботі атомної енергетики.

Загалом, підписаний Президентом України Указ має великий потенціал для забезпечення впевненого руху вперед ядерно-енергетичний комплексу України. Водночас очевидно, що виконання масштабних заходів, передбачених Указом, потребує в першу чергу злагодженої командної роботи від усіх відповідальних сторін. Врахувавши усі озвучені проблеми представників галузі, Президент України продемонстрував атомникам свою небайдужість до проблем атомної генерації.