Суд скасував вимоги податківців до «Енергоатома» на 354 млн грн

4 грудня Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив позов ДП «НАЕК «Енергоатом» до Офісу великих платників податків ДПС (в справі №640/19757/19) та скасував податкове повідомлення-рішення №0002464204 від 04.07.2019, яким підприємству було збільшено суму зобов`язання за платежем частина чистого прибутку на 353,6 млн грн.

Суд дійшов висновку, що “Енергоатом” правомірно застосував ставку 75% від чистого прибутку за І квартал 2019 року, що підлягає сплаті до держбюджету та діяла в день подачі звітності (24.04.2019), тоді як податківці висловлювали думку, що “Енергоатом” мав застосувати ставку 90% (почала діяти з 27.04.2019, коли набрали чинності нові правила після опублікування в “Урядовому кур’єрі” відповідної постанови Кабміну №363 від 24.04.2019).

Додамо, що згідно з ухвалою Шевченківського райсуду м. Києва від 13.12.2019, слідче управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС під процесуальним керівництвом Генпрокуратури здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №32019100110000067 від 10.07.2019 щодо службових осіб ДП «НАЕК «Енергоатом» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу (Ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)).

Підставою для відкриття вказаної карної справи стало згадане вище застосування службовими особами “Енергоатома” нормативу відрахування частини чистого прибутку за ставкою 75%, а не 90% (“внаслідок чого умисно ухилилися від сплати частини чистого прибутку (доходу) за І квартал 2019 року в розмірі 353,6 млн грн”), а також несплата за І квартал 2019 року самостійно визначеної суми частини прибутку, що відраховується до держбюджету на 1,77 млрд грн (“що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах”).

Як писав Finbalance, 20.08.2019 Окружний адмінсуд м. Києва відкрив провадження в справі №640/14812/19 за позовом Офісу великих платників податків ДФС до держпідприємства “Енергоатом” про стягнення частини чистого прибутку на користь держбюджету на суму 1,65 млрд грн.

Податківці посилалися на несплату відповідачем у добровільному порядку самостійно визначеної частини чистого прибутку. Розгляд цієї справи призначений на початок лютого 2020 року.

Раніше Офіс великих платників податків повідомляв, що “Енергоатом” задекларував 1,7 млрд грн цього платежу за І квартал, але сплатив лише 115 млн грн. Також фіскали вказували на кримінальну відповідальність за несплату частини чистого прибутку, що визначається як обов’язковий платіж, в такій значній сумі.

Як писав Finbalance, 27.11.2019 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС та скасував постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 20.09.2016 і ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 13.12.2016 (в справі №826/14937/15), якими фіскалам було відмовлено в задоволенні позову до “Енергоатому” про стягнення заборгованості зі сплати частини чистого прибутку (за 2014 рік) на суму 4,2 млрд грн. Верховний Суд відправив цю справу на новий розгляд до Окружного адмінсуду Києва.

За даними “Енергоатома”, за 11 місяців 2019 року загальна сума нарахувань податків до бюджетів усіх рівнів становила 12,8 млрд грн. При цьому було сплачено 12,33 млрд грн.

За інформацією держпідприємства, на 30.11.2019 його податкова заборгованість становила 3,14 млрд грн.

Раніше ця держкомпанія зазначала, що в фінплані, затвердженому Кабміном, у ІІ кварталі було передбачено сплату частини чистого прибутку на 45,8 млн грн, “які сплачено в повному обсязі 21 травня” (цитата).

Як зауважувалося, в І та ІІ кварталах 2019 року «Енергоатом» неодноразово і безрезультатно звертався до НКРЕКП щодо необхідності збільшення тарифу компанії на суму сплати частини чистого прибутку, оскільки на ці цілі у тарифі компанії на весь 2019 рік передбачається всього 200 млн грн.

У компанії уточнювали, що сам показник чистого прибутку не пов`язаний з реальним надходженням коштів. Наявність великого валового прибутку в І кварталі “Енергоатом” пов`язував зі специфікою своєї роботи. Як констатувалося, на цей показник впливали такі фактори: у I кварталі, який припадає на осінньо-зимовий період, відбувається зростання відпуску електроенергії, порівнюючи з іншими кварталами; здійснюється авансування для постачання свіжого ядерного палива відповідно до чинних контрактів, яке не враховується у витратах; йде підготовка до річної ремонтної кампанії (здійснюється накопичення запасних частин та обладнання) тощо.

За даними «Енергоатома», за останні три роки та перший квартал-2019 компанією в бюджет було сплачено без джерела покриття витрат в тарифі податок на прибуток і частину прибутку державного унітарного підприємства у розмірі 2,64 млрд грн (у тарифі компанії передбачено 5,98 млрд грн; фактично сплачено – 8,62 млн грн). За десять років дефіцит коштів на оплату цих податків становить 8,9 млрд грн, резюмували в держкомпанії.

29.07.2019 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/9796/19 за позовом держпідприємства “Енергоатом” до держпідприємства “Енергоринок” про стягнення 19 млрд грн заборгованості, з яких 9,8 млрд грн — основний борг та 9,2 млрд грн — інфляційні втрати.

Про мільярдні борги ДТЕК Ахметова перед «Енергоринком» — тут, а борги «ЛЕО» Григоришина — тут.

«Енергоатом» — оператор чотирьох діючих атомних електростанцій України. У листопаді Кабмін звільнив Юрія Недашковського з посади глави НАЕК “Енергоатом” та призначив т.в.о. глави компанії Павла Павлишина.

До кінця червня “Енергоринок” виконував функцію оптового постачальника електроенергії. Із 1 липня в Україні запущена нова модель оптового ринку електроенергії, яка передбачає ліквідацію ДП «Енергоринок» як єдиного покупця і продавця електроенергії. Відповідно до закону «Про ринок електричної енергії», ДП «Енергоринок» здійснює діяльність до повного погашення кредиторської та дебіторської заборгованості за електроенергію.

Контекст

Нещодавно глава Державної податкової служби Сергій Верланов повідомляв, що на 1 грудня 612 держпідприємств мали заборгованість перед бюджетом на суму більше 4 млрд грн зі сплати частини чистого прибутку.

«Сплачувати податки мають всі, в тому числі і державні підприємства – це їх прямий конституційний обов’язок. І ми маємо окремо попрацювати з керівниками держпідприємств і донести до них цей меседж. Я особисто доповім прем’єру, хто відмовився цей обов’язок виконувати, щоб по відношенню до них ухвалювалися відповідні оргвисновки», — зауважував С. Верланов.

У грудні Кабмін підвищив норматив по виплаті дивідендів для шести держкомпаній, а виключення з виплати дивідендів у вигляді 30% від обсягу чистого прибутку залишили тільки для Ощадбанку.

Уряд підвищив норматив виплати дивідендів за 2018 рік для АТ «Укрзалізниця», ПрАТ «Укргідроенерго» та ПрАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК) з 30% до 90% чистого прибутку. Базовий норматив відрахувань чистого прибутку на виплату дивідендів за підсумками 2018 року для підприємств з держчасткою зріс до 90% з 50% чистого прибутку.

Міністр фінансів Оксана Маркарова повідомляла, що шість державних компаній, в т.ч. АТ «Укрзалізниця», ПрАТ «Укргідроенерго» та ПрАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК), втратили пільги по сплаті дивідендів за підсумками 2018 року, зокрема, через провал інвестпрограм.

«Щодо скасування для шести компаній пільг, які їм надали, то пільги ці надавалися попереднім Кабміном під кілька вимог: 1) Незаниження загальної суми сплати; 2) для певної інвестиційної програми розвитку. Так як обидві умови не були виконані, то пільги скасували», — зазначила глава Мінфіну.

За її словами, підвищення нормативу відрахувань по дивідендах держкомпаній має принести додаткові 2 млрд грн надходжень, тоді як наразі недовиконання цих надходжень склало 10 млрд грн.

FinBalance

ЭлектроВести