ЦСВЯП добудовано. Сховище готується прийняти першу партію ядерного палива

НАЕК «Енергоатом» завершив масштабне будівництво Централізованого сховища, в якому наступні 100 років зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських атомних електростанцій – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. Перший пусковий комплекс готовий до прийому та зберігання ВЯП: заводські приймальні випробування проведено, обладнання компанії Holtec International встановлено. Далі – етап налагодження обладнання, отримання необхідних дозволів та ліцензій.

Зберігати ядерне паливо отак – під відкритим небом? Саме так, пояснюють інженери й фахівці Енергоатома: завдяки технології тривалого зберігання ВЯП, що використовується в багатьох країнах світу, відпрацьоване паливо спокійно «спить» у двостінних контейнерах із неіржавної сталі не зважаючи ні на дощ, ні на сніг, ані навіть на техногенні катастрофи чи несподівані стихійні лиха.

Т.в.о. президента Енергоатома Петро Котін уважно слухає фахівців та повідомляє: «Зараз ми близькі до 100% будівельної готовності цього об’єкту. До Дня енергетика, 22 грудня, перший пусковий комплекс буде повністю готовий. А вже у травні 2021 року до Сховища заїде на зберігання перша партія ВЯП». За його словами, всі відокремлені підрозділи НАЕК «Енергоатом» готові до запуску та повноцінного функціонування ЦСВЯП.

Важливо, що ЦСВЯП здадуть в експлуатацію за графіком, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів у червні 2017 року. Тоді ж Енергоатом отримав ліцензію на будівництво та введення Сховища в експлуатацію.

Всю необхідну інфраструктуру першого пускового комплексу на майданчику ЦСВЯП вже зведено, встановлено чотири системи зберігання палива. Головний інженер ЦСВЯП Андрій Савін пояснює: «Після завершення будівельних робіт потрібно виконати низку налагоджувальних операцій – випробувань обладнання та систем, щоб повністю підготувати об’єкт до прийому ядерного палива до травня 2021 року». Налагодження й випробування проводитимуть як фахівці відокремлених підрозділів Енергоатома «Атомпроєктінжиніринґ» і «Атомремонтсервіс», так і спеціалісти МАГАТЕ, яких чекають на майданчику Сховища навесні наступного року.

Завершення будівництва ЦСВЯП – це черговий крок до справжньої енергонезалежності нашої країни, підкреслює Петро Котін, оскільки донині Україна вивозила ВЯП із трьох своїх АЕС на технологічну витримку з наступною переробкою до Росії, що коштувало Енергоатому від 160 до 200 млн доларів щорічно. Та найголовніше – у переробці відпрацьованого ядерного палива з українських станцій саме в Росії немає жодної технологічної або ж економічної доцільності. Вивезення на переробку здійснюється за усталеною схемою радянських часів, а Україна від цього лише несе очевидні збитки. Тож введення Сховища в експлуатацію – це надважливе геополітичне рішення. Таким чином вітчизняна атомна енергетика остаточно позбавляється залежності від російських спеціалізованих підприємств із переробки та тимчасового зберігання ВЯП, а Енергоатом отримує можливість заощаджувати мільйони доларів та знижує власні витрати на виробництво електроенергії, позаяк витрати на вивезення ВЯП включені до собівартості кіловат-години.

Отже, створення належних умов для тривалого і безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива є стратегічним пріоритетом не тільки Енергоатома, а й держави Україна, бо вітчизняні атомні станції виробляють понад 50% від загального обсягу електроенергії. І тому функціонування ЦСВЯП – це гарантія подальшої сталої та безпечної експлуатації українських АЕС, наголосив Петро Котін.

Запастися часом

Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання, згідно з якими держава з розвиненою атомною генерацією несе остаточну відповідальність за безпечне поводження з її відпрацьованим ядерним паливом. Всі країни, які збудували або будують подібні сховища, отримують запас часу – приблизно сто років – для вибору найбільш оптимального сценарію поводження з ВЯП у перспективі.

У майбутньому обсяги радіоактивних відходів при переробці ВЯП мають суттєво зменшитися, адже наукова й інженерна думки не стоять на місці і методи переробки постійно вдосконалюються. Із часом вони дадуть змогу максимально «витягувати» з відпрацьованого палива всі корисні складові. І тоді Сховище буде не просто майданчиком для тривалого зберігання відпрацьованого ядерного палива, а місцем зберігання цінної сировини.

Ця сировина «спатиме» у Сховищі за унікальною двобар’єрною технологією сухого довготривалого зберігання, розробленою спеціально для України компанією Holtec International, що має величезний досвід у спорудженні подібних об’єктів по всьому світові. Технологія отримала ліцензію Комісії ядерного регулювання США (US NRC), а також пройшла в Україні державну експертизу на відповідність нормативним вимогам з ядерної та радіаційної безпеки. У листопаді 2016 року Колегія Держатомрегулювання схвалила позитивний експертний висновок за результатами такої експертизи.

Аналогічні українському ЦСВЯП сховища з використанням обладнання і технологій Holtec експлуатуються в Іспанії – на атомних станціях Аско і Хосе Кабрера. Устаткування Holtec для сухого зберігання ВЯП використовують також у Бельгії, Швеції, Великобританії та США. Тож Сховище буде високотехнологічним об’єктом, головний критерій функціонування якого – забезпечення максимального рівня ядерної та радіаційної безпеки. Більше того: певний час після запуску українське Сховище буде найсучаснішим і найбезпечнішим у світі майданчиком зберігання ядерного палива у своєму класі.

У ЦСВЯП зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо виключно з трьох українських АЕС – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. Адже зберігання ВЯП з іноземних реакторів суперечить, по-перше, нормам українського законодавства, по-друге – вимогам МАГАТЕ. А на Запорізькій АЕС з 2001 року існує власне сховище для ВЯП. До речі, за 19 років жодних проблем з його експлуатацією не виникало. Переоцінку безпеки, а також інспекційні перевірки МАГАТЕ сховище для ВЯП на ЗАЕС проходить зі сталою періодичністю, і висновки перевірок позитивні.

Стійкі до землетрусів і авіатрощ

Нині експерти МАГАТЕ готуються до фінальних процедур на майданчику ЦСВЯП. Інженери розповідають: представники світового гаранта безпечності мирного атома ходом робіт задоволені. Сховище працюватиме так, що ані люди, ані довкілля навіть не помічали б його, коли б не знали, що саме зберігається у величезних контейнерах глибокого синього кольору.

За оцінками фахівців, Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива не матиме шкідливого впливу на довкілля загалом і ґрунтові води зокрема, навіть у разі позапроєктної аварії. Адже «суха» технологія дозволяє зберігати ВЯП у середовищі інертного газу в двостінних контейнерах із неіржавної сталі, завантажених у захисні бетонні модулі.

Дві оболонки не тільки виконують функцію бар’єрів, що запобігають можливому витоку радіонуклідів із відпрацьованих паливних збірок, а й захищають самі збірки від зовнішніх екстремальних впливів природного і техногенного походження. Міцність конструкцій цієї системи перевірена у змодельованих ситуаціях пожежі, вибуху, землетрусу та навіть падіння на них літака.

Проєкт будівництва ЦСВЯП пройшов комплексну державну експертизу – екологічну, санітарно-епідеміологічну, ядерної та радіаційної безпеки, техногенного впливу, експертизи міцності, надійності та довговічності. 23 грудня 2016 року спеціалізована державна експертна організація Мінрегіонбуду України – ДП «Укрдержбудекспертиза» – надала позитивний експертний звіт за проєктом будівництва Сховища.

На майданчику ЦСВЯП буде розташовано 458 металобетонних контейнери HI-STORM із функціями біологічного захисту і пасивного тепловідведення, які зможуть вмістити 16 529 відпрацьованих паливних збірок. Багатошарові контейнери HI-STAR їхатимуть до ЦСВЯП залізницею з Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС. Вони везтимуть багатоцільові циліндричні контейнери (БЦК) з неіржавної сталі з подвійним корпусом, який герметизується зварюванням.

Вже на майданчику Сховища відбуватиметься перевантаження БЦК із транспортних HI-STAR до контейнерів для зберігання HI-STORM. За допомогою дуже потужного крана контейнери вагою майже 200 тонн кожен вантажитимуться на вертикальний контейнерний транспортер, що перевозитиме їх на спецмайданчик для довготривалого зберігання. І так триватиме цілих 50 років, допоки все Сховище не буде заповнене 458 контейнерами з ВЯП. Процес зберігання ВЯП у Сховищі гарантуватиме і контролюватиме МАГАТЕ.

 

Колія спотикання

Графіком будівництва й введення в експлуатацію ЦСВЯП передбачене підключення Сховища до електроживлення від підстанції «Буряківка». Воно мало відбутися у листопаді 2020 року, а до цього часу мав бути завершений ремонт залізничної дільниці Вільча – Янів протяжністю 43 км, однак роботи з вирубки дерев, кущів та чагарників, що мало виконати ДСП «Північна Пуща», досі не виконані. Гроші на такі роботи має виділити Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ). Та воно не має можливості отримати фінансування на розчищення території для будівництва під’їзної залізничної колії для ЦСВЯП, оскільки Міністерство фінансів уже тричі відмовило Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів у внесенні змін до паспорту бюджетної програми ДАЗВ. Водночас Міненерго не сприяє у вирішенні проблеми, а займає позицію стороннього спостерігача.

За словами т.в.о. президента НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна, про ситуацію знає особисто прем’єр-міністр Денис Шмигаль: це питання неодноразово піднімалося на нарадах у Кабміні. А це – нагальне питання, адже ЦСВЯП не зможе нормально функціонувати, якщо колію Вільча – Янів не відремонтують. «Якщо ДАЗВ отримає гроші, то проблем із виконанням цих робіт не виникне, і до весни 2021 року колія буде готова», –  запевняє Петро Котін.

Плюси для регіону

Першу партію з 94 контейнерів власного виробництва надасть компанія Holtec International. Надалі Україна підхопить ініціативу й вироблятиме контейнери самостійно та навіть експортуватиме їх до країн, які нещодавно ухвалили стратегічне рішення розвивати власну атомну енергетику.

Для виробництва контейнерів Україна потребуватиме спеціального бетону. Тому найближчим часом поблизу ЦСВЯП розпочнеться будівництво бетонного заводу. Це – один із вагомих плюсів функціонування Сховища у регіоні, адже новий завод – гарантія створення нових робочих місць і супутньої інфраструктури.

Окрім цього, на виконання закону «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проєктування та будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» НАЕК «Енергоатом», Київська ОДА та Державне агентство з управління Зоною відчуження (ДАЗВ) уклали договір. Згідно з цим документом Енергоатом має спрямовувати 10% від загальної кошторисної вартості будівництва пускових комплексів ЦСВЯП (3,7 млрд грн) на спорудження об’єктів соціального призначення у місті Славутич, а також Іванківському і Поліському районах Київської області. Тобто ці кошти напряму призначені для будівництва дитсадків, шкіл, лікувальних закладів та інших інфраструктурних об’єктів першочергової необхідності.

В рамках укладеного договору станом на лютий 2020 року Енергоатом уже перерахував Київській ОДА понад 96 млн грн. Після запланованого введення в експлуатацію першого пускового комлексу ЦСВЯП компанія має спрямувати на спорудження об’єктів соціального призначення ще 380 млн грн. У ДП «НАЕК «Енергоатом» неодноразово підкреслювали: вимог закону дотримуються суворо, і перераховуватимуть 10% від загальної кошторисної вартості будівництва ЦСВЯП будуть неухильно.